Ліберальна економіка тріщить по швах, народжуваність падає, а світові агресори відчувають безкарність

Світ, який ми знаємо, ймовірно, йде до свого кінця



Світові медіа та науковці все частіше говорять про те, що світ невідворотно змінюється. Журнал Economist присвятив увесь свій випуск 11 травня 2024 року темі руйнації світової ліберальної економіки, яку людство будувало з часів Другої світової війни. Разом із цим росія, Китай та інші авторитарні країни руйнують підвалини міжнародного права, яке виглядає безсилим перед їхньої агресивною політикою. І на порозі ще одна криза, в якій ніхто конкретно не винен, — демографічна. Народжуваність падає по всій планеті, що може мати катастрофічні наслідки й остаточно добити світову економіку. Розповідаємо, як повʼязані між собою міжнародне право, економіка і демографія, і чому світ, який ми любили, може зникнути протягом наступних десятиліть.

Криза міжнародного права

Після Другої світової війни світ потроху рухався до спільних правил і системи міжнародного права, що могла б ці правила підтримувати. Статут ООН 1945 року заборонив застосовувати силу в міжнародних суперечках, крім випадків самооборони. Загальна декларація прав людини 1948 року закріпила права на життя, свободу і безпеку. Подальші конвенції заборонили геноцид, тортури й багато іншого.

У 1990-х, після закінчення Холодної війни, вся ця робота дала плоди — пройшли трибунали в колишній Югославії, Сьєрра-Леоне, Руанді та багато судів поменш. Але зараз експерти фіксують, що міжнародне правосуддя потроху втрачає сенс.

Утопия и крах: почему программа Кабмина ведет к упадку Украины

Те действия, которые уже совершены правительством и парламентом, к росту экономики не приведут. Все показатели указывают на то, что рост в принципе не планируется.

У советского писателя Андрея Платонова есть роман «Котлован», в котором в отдельно взятом селе хотели построить коммунизм и стали строить котлован. Это напоминает мне то, что нынешний премьер Алексей Гончарук со своими людьми подали на рассмотрение Верховной Рады и утвердили в программе правительства на ближайшие пять лет.

Такое мнение высказал директор Института трансформации общества, экономист и политолог Олег Соскин в статье для «Главреда».

Все предложенное в ней – это утопия. Прежде всего потому, что при нынешней ситуации планировать что-либо на ближайшие пять лет невозможно ничего. Потому что мы вошли в период, как утверждают ведущие мировые финансисты, когда приближается фаза большого цикла, как я ее называю – фаза стагнации и депрессии. И ее длительность будет продолжаться минимум 12 лет.

Новые тарифы гораздо сильнее ударят по Порошенко, чем по Гройсману

Очередное повышение на 23% газовых тарифов для населения — это ведь совсем не про экономику. Нет в этом и близко никакого анализа, целесообразности или оправданности. Равно как нет и сколько-нибудь внятной стратегии: «сейчас чуть подожмём пояса, чтобы за счёт внутреннего ресурса оживить внутренние рынки». Ничего подобного. Это сугубо про тупость и про пожрать. Это про понты классических провинциалов, которые, оказавшись в нужное время в нужном месте и уловив фишку о том, что «восторженные лохи сожрут любую ложь в патриотической одежде», вдруг возомнили себя гениями.

Такие оценки озвучил в ФБ популярный публицист Михаил Подоляк.

Это о бесконечном вранье, когда «вчера ещё нельзя, и об этом дадим сотню пафосных интервью, но сегодня уже можно — молча и цинично». Это о несоответствии занимаемым. А также о том, что при нынешних ребятах ничего толкового не будет, но будет только брехня. Примитивная такая, сельская брехня. Ну и много разговоров о важности церкви и языковой идентичности…

Газ для населения по новым ценам). Ну а кто, кроме населения должен оплачивать запредельную тупость нынешнего Кабмина? Раз мы добровольно слушаем и аплодируем олигофренчикам в статусах министров, то почему не хотим также добровольно оплачивать их идиотизм?..

Впрочем, данное повышение, как это ни парадоксально, имеет и очень позитивное звучание. Тот, кто вынужден своими кровными расплачиваться за собственную глупость, быстрее умнеет).

Тимошенко: рыночная экономика, отказ от сырьевого типа и 7% годового роста – это Новый экономический курс

Лидер «Батькивщины» Юлия Тимошенко сообщила, что переход от кланово-олигархического строя к социальной рыночной экономики, отказ от сырьевого типа развития страны ради инновационного, привлечение к управлению государством интеллектуалов и предпринимателей должно стать задачей Нового экономического курса.

«Наша главная цель – перейти от кланово-олигархической системы к социальной рыночной экономики, и ускорить экономический рост с годовыми темпами не менее 7%», — сказала она во время Форума «Новый экономический курс Украины», который прошел сегодня в Киеве.

По словам политика, социальная рыночная экономика должна создать равные для всех правила и честную конкуренцию, уничтожить монополии, стимулировать развитие малых форм предпринимательства и обеспечить социальные гарантии для каждого гражданина.

«Ключевые элементы социальной рыночной экономики – гармоничное сочетание свободного предпринимательства с интересами общества, равные правила для всех. Нет монополиям! Только сильное правовое государство, социальные гарантии для каждого, развитие малых форм предпринимательства», — акцентировала лидер «Батькивщины».

Как отметила Тимошенко, все предыдущие попытки изменить страну – 49 стратегий и 144 реформы – были провальными. Особенно показательной была предложенная президентом Петром Порошенко программа «Украина 2020».

Гройсман на весь мир показал, что он ничего не смыслит в экономике

Премьер-министр Гройсман хотел сегодня покрасоваться перед знатной зарубежной и отечественной публикой, а на самом деле опозорился…

В частности, Гройсман заявил, что в течение 2018-2019 годов номинальный ВВП Украины вырастет на 1 трлн гривен.

Об этом он сказал сегодня во время выступления на форуме Ялтинской европейской стратегии (YES), передает «Экономическая правда».

«Хочу подчеркнуть, что номинальный ВВП за 2018-2019 год вырастет на 1 трлн гривен. Это примерно 30%. Это означает, что на 1 трлн больше будет произведено украинской продукции», — выдал Гройсман.

Он говорил еще много чего, но я хочу остановиться именно на данной фразе, четко указывающей на то, что нынешний премьер-министр не понимает даже элементарных экономических вещей.

Хвастаться темпами роста номинального ВВП вообще как-то не принято. И уж тем более, такого категорически нельзя делать для стран с высокой инфляцией.

Говорить можно только о росте реального ВВП или просто о росте ВВП — и все будут понимать, что имеется в виду именно реальный ВВП…

Уряд будує базарну економіку? В БПП вивели Гройсмана на чисту воду

Минулого року українська економіка виросла на 2,5%, в той час як промисловість і сільське господарство перебувають на низькому рівні

Економічне зростання в Україні не є здоровим, оскільки воно відбувається завдяки торгівлі імпортними товарами, а не виробництва. На цьому наголосив депутат від БПП, член комітету Верховної Ради з питань бюджету Віктор Пинзеник в ефірі «Радіо НВ».

«Минулого року українська економіка виросла на 2,5%. Але візьмемо промисловість – +0,4%, сільське господарство – -2,7. Питання, яке виникає у всіх людей: що дало економічне зростання? Торгівля виросла на 8,8%. Наступне питання: чим торгували, якщо промисловість майже по нулях, а сільське господарство [пішло] в мінус. Торгували імпортними товарами», – пояснив він.

Пинзеник також зазначив, що ще одним негативним фактором стало зростання зарплат і пенсій минулого року на 37%, при тому, що економіка виросла лише на 2,5%.

«Питання: куди ділися ці гроші? Частина пішла в ціни, друга частина - в імпорт, обмінний курс... Це нездорове зростання», – сказав він.

Китайский инфраструктурный кредит в $7 млрд опасен для Украины, — експерт

Получение Украиной кредита в размере 7 млрд долларов от Китая на реализацию инфраструктурных проектов опасно для украинской экономики.

Такое мнение высказал в эфире радиостанции Голос Столицы исполнительный директор Фонда Блейзера Олег Устенко.

«Когда речь идет об инфраструктурных проектах, во всем мире принят подход для стран, у которых явно дефицит финансового ресурса, использовать возможности привлечения прямых иностранных инвестиций, а не брать деньги в долг. Как правило, используется механизм концессий. Но проблема в том, что министр инфраструктуры, и на мой взгляд, это уже просто опасно, несколько раз заявлял, что мы попытаемся взять деньги в долг под инфраструктурные проекты. Не мешало бы напомнить, что у страны и так значительное бремя долга. Брать кредит на длительный срок на $7 млрд — опасно. Если нет денег, заботьтесь о том, как их заработать», — сказал он.

За что я терпеть не могу порохоботов

За что я терпеть не могу порохоботов, так это за то, что они пытаются украинцев превратить в те “86% россиян” которые за все хорошее благодарны Царю.

Считаю должным и очень ВАЖНЫМ объяснять украинцам то, что граждане на Западе поняли еще лет 200 назад. Власть (государство) НЕ генерирует капитал. Каждый раз, когда вам кто то будет говорить “повышение пенсий, зарплат, строительство дорог, деньги на армию – это заслуга власти”, шлите нахер этих людей.

Украинцы должны понять, что большинство доходов бюджета это ИХ деньги (налоги) + внешние заимствования. 80% доходов бюджета – налоговые поступления, из них 41% это НДС, который платят все граждане страны. Даже если взять доходы от (например) транзита газа, то хочу вам напомнить, что компания Нафтогаз официально – национальная и принадлежит всем гражданам страны.

Дацюк: В повітрі висить громадянська війна і всі сторони мають невелике бажання, щоб утриматися від неї

В повітрі висить громадянська війна. І всі сторони мають невелике бажання, щоб утриматися від неї.
 
Ще зовсім недавно ми в Україні переконували себе та світ, що немає у нас громадянської війни, що це зовнішній агресор її інспірує, провокує та підтримує.
 
Але от зараз ми підійшли до тієї межі, коли вже не зовнішній агресор просуває війну, а внутрішня агресія розчарованих громадян та епічні глупство і глухість влади можуть спричинити таку війну.
 
Які засадничі причини можливої громадянської війни?
 
Будь-яка громадянська війна настає з однієї причини, яка може бути розглянута на різному рівні розуміння – через ускладнення світу, яке спричиняє народження нових ідентичностей, які конфліктують зі старими.
 
В раціональному розумінні нові та старі ідентичності повинні узгоджуватися в неперервній громадянській комунікації порозуміння.

Українці можуть опинитися в економічному рабстві

Світ стрімко змінюється, перебуваючи на рубежі IV промислової або технологічної революції, де ми сильно відстаємо, а Кабмін досі не озвучив навіть просто ідеологію нової економічної моделі України.

І на якому місці серед пріоритетів українського уряду держпідтримка інвестицій у людський капітал і стимулювання розвитку внутрішнього ринку колективного інвестування для підтримки точок зростання в реальному секторі економіки?! А адже це прямий обов’язок Кабміну готувати довгострокову стратегію розвитку на 15 років вперед. Так до якого економічного майбутнього готують нас сьогодні Кабмін і Верховна Рада?

І особливо гостро в ці дні постає питання, де брати гроші нашій фінансовій владі, приміром, на погашення держоблігацій? Звичайно, краще всього міністрам і керівництву Верховної Ради було б не морочитися запуском нової економічної моделі і розширенням бази оподаткування, а перекинути ці борги на наступні склади уряду і на платників податків.

Володимир Лановий: Олігархічний лад не володіє потенціалом, щоби вийти з кризи

З економістом і політиком Володимиром Лановим говорили про майбутнє олігархічного ладу в Україні. Не секрет, що олігархічна модель економіки є згубною для України, вона тягне державу на дно. За останні роки Україна пережила страшне падіння ВВП, але олігархи і далі воліють експлуатувати державу, і далі не бажають платити податки, і далі готові душити всі здорові паростки економічного розвитку. Що буде з Україною, якщо олігархи в подальшому керуватимуть країною у своїх інтересах? Чим все закінчиться для рядових громадян і для нинішніх господарів країни?

– Пане Володимире, в Україні панує олігархічний лад? У чому його специфіка?

– Більшість засобів виробництва перебувають у руках олігархічних корпорацій і холдингів, тому можемо вважати, що у нас олігархічний лад. Він використовує потенціал, ресурси та ринки всіх інших учасників економіки, а також експлуатує фінансові, цінові, податкові та кредитні можливості держави. Олігархи по-суті використовують державу, диктуючи їй свою волю. Наслідком є деструктивні процеси, коли основні фінансові та інвестиційні фонди направляються на окремі підприємства олігархів, а це в основному старі підприємства. Ніхто з олігархів нових підприємств не створював. Пінчук побудував один електрометалургійний завод у Дніпрі, але поодинокі випадки тільки підтверджують загальну картину – наявність в економіці підприємств-паразитів, які не конкурують, не переходять на нові технології, не виробляють нові товари, не економлять енергію, а навпаки – забирають собі всю енергію, виробляють морально й технологічно застарілу продукцію, яку не хочуть вже споживати ринки.

Повышение тарифов – латание дыр, которое осенью может стоить власти социального взрыва

Кризис неплатежей населения за энергоносители возникает уже не впервые. Но сегодня люди уже попросту не имеют возможности платить по счетам из-за бедности. Новое повышение тарифов может стать последней каплей.

Об этом в комментарии «Слову и Делу» рассказал экс-министр топлива и энергетики Александр Гудыма, оценивая решение о повышении тарифов на воду.

«Есть показатели общей задолженности всех потребителей перед «Нафтогазом», которые просто ужасны. Хуже всего, что эти долги нечем перекрыть. Нам хотели доказать, что НАК «Нафтогаз» получает прибыль, но прибыль эта - бумажная. Потому что когда предприятия, коммунальная сфера задолжали такие астрономические цифры - это значит, что денег в экономике уже нет. Реальные деньги можно взять только с населения. Притом не с получателей субсидий, а с условного среднего класса, которого у нас уже почти не осталось», - объясняет специалист.

По его словам, когда объективные оценки финансового положения населения и экономики свидетельствуют, что повышать тарифы уже некуда, а нам предлагают именно такой путь - это похоже на латание «дыр».

"Украинский капитализм" представляет из себя гигантскую "коррупционную пирамиду" – Пасхавер

Коррупционность элиты, повсеместные монополии и заточенные под коррупцию формальные и неформальные нормы создают проблемы для реформаторов.

Сложившаяся в Украине социально-экономическая модель представляет собой сеть олигархических монополий, в которых собственники получают свою монопольную ренту под прикрытием политиков и бюрократов. Об этом в своей статье для ZN.UA пишет экономист Александр Пасхавер.

"Наш капитализм" представляет собой сеть монополий, в которых собственники, в союзе и под прикрытием бюрократии и политикума, получают свою монопольную ренту, делясь со своей "крышей". 10–15 человек наверху — это верхушка гигантской коррупционной пирамиды, состоящей из сотни тысяч таких монопольных образований. Это социальная матрица, ткань нашей жизни", – указывает автор.

Алексей Вадатурский: Я устал от непрофессионалов во власти

В конце прошлого года министр инфраструктуры Украины Владимир Омелян дал итоговое интервью изданию "Цензор.НЕТ", в котором шла речь и о речных перевозках



В частности, было сказано, что "если в отдельных компаниях раньше были попытки монополизировать небо, то теперь есть попытка отдельных компаний монополизировать речку". При этом министр дал понять, что речь идет о "НИБУЛОНе".

Ответ генерального директора ООО СП "НИБУЛОН" Алексея Вадатурского на интервью Владимира Омеляна "Цензор.НЕТ".

Корпоративные конфликты превратились в войну за клиентов

Уже 3 года Украина находиться в «подвешенном» состоянии и каждый день живешь, не зная, что будет завтра. Каждый гражданин находится в состоянии борьбы за выживание, потому что социально-экономическая ситуация в стране желает лучшего. Давно не секрет, что согласно данным ООН 80 % украинцев существуют за пределами бедности, 18% – в тени бедности (это значит, что со следующим экономическим катаклизмом, эти 18% сразу же станут бедными).

Если посмотреть на результаты последнего социологического исследования Института публичной политики и консалтинга ИНПОЛИТ и Independent British Council of Foreign Relations (за ноябрь 2016 года), то наблюдаем такую картину: экономического падения и дальнейшего обнищания боятся больше, чем 75.4% опрошенных. На втором месте - 58.6% опрошенных - боятся обесценивания украинской валюты относительно других валют. На третьем месте - 45.8% опрошенных - боятся коллапса власти, который приведет к дальнейшему углублению кризиса. В целом можно охарактеризовать, что настроения в обществе очень пессимистические и радикализированные.

Все чаще наблюдаем за тем, что почти каждую неделю в том или ином регионе Украины возникают протесты, скандалы. И, вместо того, чтобы заниматься развитием государства, все больше слышим о разных разборках, когда время экономика и социальная сфера на гране стагнации и упадка.

Лановий: Олігархи шаленими темпами переводять капітали за кордон. Іде «великий переділ»

На олігархічній водоймі почала тріщати крига. Олігархи вслід за Януковичем шаленими темпами переводять більшість своїх капіталів за кордон.

Про це у своїй колонці на «Економічній правді» пише відомий економіст Володимир Лановий.

На його думку, це стало однією з головних причин каскадного падіння валютного курсу гривні у 2014-2015 роках.

Підприємства олігархічних холдингів почали банкротувати: дефолти за міжнародними кредитами і прямі збитки від продажу продукції, втрата традиційних ринків, дефіцитність коштів у власних банках, які першими розорилися у відповідному секторі, – загальна картина.

Журнал «Форбс» оцінює втрати майна сотні найбагатших людей України за 2015 рік у 5 млрд дол. Лановий припускає, що насправді все ще гірше – «просто журнал не може знати про всі фінансові потоки цієї касти».

«Так виглядає, що Коломойський домовляється з владою про відшкодування йому вартості банківської мережі, яка стала неліквідною через девальвацію гривні і загальну кризу економіки, а на поверхні це подається як можлива націоналізація. До того ж за цією олігархічною групою – 20-мільярдний борг Нацбанку. На цьому олігарху лежить також не менший борг «Укрнафти» перед урядом, хоча він відповідальний лише за частину боргової суми. Кілька місяців тому він уже позбувся улюбленого футбольного клубу та деяких інших активів», – пише Лановий.