Велика Британія приєднається до кредиту Євросоюзу для України на 90 млрд євро

Лондон також планує запровадити нові санкції проти російських компаній

Велика Британія планує розпочати переговори про приєднання до масштабної кредитної ініціативи Європейського Союзу для підтримки України на загальну суму 90 млрд євро. Про це в понеділок, 4 травня, повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву уряду країни.

У британському уряді зазначили, що цей крок свідчить про посилення оборонної співпраці між європейськими державами на тлі зростаючого тиску з боку США.

Очікується, що під час саміту Європейської політичної спільноти в Єревані 4 травня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявить про намір співпрацювати з ЄС для забезпечення України необхідним військовим обладнанням.

«Позика, затверджена ЄС минулого місяця, має покрити дві третини потреб України на найближчі два роки, причому більша частина цієї суми призначена на військові витрати, оскільки Київ захищається від чотирирічної війни з Росією», – ідеться в повідомленні.

В уряді також вважають, що додаткове фінансування може відкрити можливості для британських підприємств задовольнити нагальні потреби України, зокрема в оборонному секторі.

Крім того, цього тижня Велика Британія планує оголосити новий пакет санкцій проти російських компаній, щоб ускладнити постачання військових ресурсів.

Reuters пригадує, що європейські країни, зокрема Німеччина, Франція та Велика Британія, нещодавно зазнали додаткового тиску з боку Вашингтона після того, як відмовилися приєднатися до війни США та Ізраїлю проти Ірану.

«Коли Велика Британія та Європейський Союз працюють разом, ми всі отримуємо вигоду – і в ці нестабільні часи нам потрібно рухатися далі й швидше у сфері оборони, щоб забезпечити безпеку людей», – зазначив Кір Стармер.

Нагадаємо, 23 квітня Європейський Союз офіційно затвердив надання Україні кредиту у розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, а також ухвалив 20-й пакет санкцій проти Росії.

Уже 26 квітня президент Володимир Зеленський повідомив, що перший транш фінансової допомоги від Євросоюзу у межах пакета на 90 млрд євро спрямують на розвиток оборонного виробництва та захист енергетичної інфраструктури України.

Кредиты МВФ застряли между диктаторскими замашками Зеленского и реваншем «соросят»

Тема возобновления кредитной программы снова затягивается, хотя миссия фонда вовсю изучает украинский кейс уже больше недели. Главный вопрос, который волнует Киев, — перезапуск программы stand-by, ибо действующая программа заканчивается уже 8 декабря. В правительстве надеются, что страна получит кредит до конца года, хотя ранее ожидалось, что он будет перечислен уже осенью. Однако бурные события последнего времени внесли свои коррективы.

Глобально Украина целиком провалила реформистскую повестку, реализации которой от неё ждал МВФ после прихода к власти Владимира Зеленского и его команды «прогрессивных реформаторов». Даже формальная сторона в виде меморандума оказалась с треском провалена. Единственный условный успех — это старт земельной реформы в 2020 году, хотя и здесь Киев умудрился переиграть ключевое условие реформы, оставив запрет на покупку земли иностранцами. И хотя запрет бесхитростно обходится при помощи определённых манипуляций, это не то, что требовал МВФ взамен на свои кредиты.

«Дзеркало тижня» натякнуло на причетність порошенківського фінансиста до дорогих кредитів України

Серед країн, що розвиваються, Україна заплатила в 2018 році найвищу ціну за випуск євробондів. В поточному році уряд двічі виходив на ринок запозичень, де розміщував папери під 9-9,75%, при тому, що раніше випущені ним єврооблігацію торгуються значно дешевше – 7,2-8,8% річних.

Про це пише Юлія Самаєва у виданні «Дзеркало тижня».

Автор відмітила у публікації партнера інвесткомпанії Макара Пасенюка, що обслуговує фінансові операції президента України Петра Порошенка. Його ім’я згадано у контексті кредиту у розмірі $725 млн, який Міністерство залучило у наприкінці серпня з дисконтом 4,44% (відповідає близько 9% річних), щоб у вересні провести планові виплати за зовнішніми позиками.

«Мінфін цілком свідомо пропустив час, коли дохідність за нашими паперами була на рівні 6–7%, дочекався піка й вийшов на ринок, залучаючи під 9%. І що справді дивно, саме цей шестимісячний кредит ми хочемо віддати раніше строку, не в лютому 2019-го, а відразу після одержання грошей нової позики. Ото зрадіють інвестори, які купили шестимісячні бонди, правда ж, пане Пасенюк?», – йдеться у статті.

26 жовтня Україна розмістила євробонди на загальну суму в $2 млрд, продавши інвесторам п’ятирічні облігації на $750 млн під 9% річних і десятирічні папери — на $1,25 млрд. під 9,75%. Планується, що гроші від десятирічних облігацій будуть направлені в бюджет, щоб перекрити дефіцит в 70 млрд грн. А надходження від п’ятирічних бондів будуть спрямовані на дострокове погашення паперів на $725 млн, які були випущені в кінці серпня під 9% річних з піврічним терміном обігу.

Китайский инфраструктурный кредит в $7 млрд опасен для Украины, — експерт

Получение Украиной кредита в размере 7 млрд долларов от Китая на реализацию инфраструктурных проектов опасно для украинской экономики.

Такое мнение высказал в эфире радиостанции Голос Столицы исполнительный директор Фонда Блейзера Олег Устенко.

«Когда речь идет об инфраструктурных проектах, во всем мире принят подход для стран, у которых явно дефицит финансового ресурса, использовать возможности привлечения прямых иностранных инвестиций, а не брать деньги в долг. Как правило, используется механизм концессий. Но проблема в том, что министр инфраструктуры, и на мой взгляд, это уже просто опасно, несколько раз заявлял, что мы попытаемся взять деньги в долг под инфраструктурные проекты. Не мешало бы напомнить, что у страны и так значительное бремя долга. Брать кредит на длительный срок на $7 млрд — опасно. Если нет денег, заботьтесь о том, как их заработать», — сказал он.