На олігархічній водоймі почала тріщати крига. Олігархи вслід за Януковичем шаленими темпами переводять більшість своїх капіталів за кордон.
Про це у своїй колонці на «Економічній правді» пише відомий економіст Володимир Лановий.
На його думку, це стало однією з головних причин каскадного падіння валютного курсу гривні у 2014-2015 роках.
Підприємства олігархічних холдингів почали банкротувати: дефолти за міжнародними кредитами і прямі збитки від продажу продукції, втрата традиційних ринків, дефіцитність коштів у власних банках, які першими розорилися у відповідному секторі, – загальна картина.
Журнал «Форбс» оцінює втрати майна сотні найбагатших людей України за 2015 рік у 5 млрд дол. Лановий припускає, що насправді все ще гірше – «просто журнал не може знати про всі фінансові потоки цієї касти».
«Так виглядає, що Коломойський домовляється з владою про відшкодування йому вартості банківської мережі, яка стала неліквідною через девальвацію гривні і загальну кризу економіки, а на поверхні це подається як можлива націоналізація. До того ж за цією олігархічною групою – 20-мільярдний борг Нацбанку. На цьому олігарху лежить також не менший борг «Укрнафти» перед урядом, хоча він відповідальний лише за частину боргової суми. Кілька місяців тому він уже позбувся улюбленого футбольного клубу та деяких інших активів», – пише Лановий.
Фірташ, додає він, уже за кордоном, і від його володінь відвалюються ласі майнові шматки за рішеннями влади. Крім того, хімічні підприємства, що належать йому, занурилися у кризу найглибше із-поміж промислових об’єктів.
За словами Ланового, Ахметов продає заводи і шахти на Донбасі і не тільки там, мабуть, відчуваючи втрату свого впливу на українську владу і безперспективність відносин з Москвою. Жеваго та Курченко (читай – Пшонка) втратили немалі банки, виробничі об’єкти і позбулися футбольних клубів першої п’ятірки українського чемпіонату.
Враховуючи втечу за кордон найвпливовіших фінансово-політичних гравців донецької команди та інших команд, що не знайшли спільної мови з президентом України, економіст констатує серйозні втрати у стані «власників нашого життя».
«Думаю, олігархи бачать слабкість і безпорадність влади, відсутність правових гарантій та подальшу деградацію економіки. Ті, що не ввійшли в нову обойму державного керівництва, не бачать перспективи отримати нові прибуткові активи, а самі вони не підставлять своє плече економіці, їх не турбує доля держави. А чого можна було від них чекати? Вони нічого не створювали власними руками, вони – загарбники економіки. Їх сила – лише у близькості до владних політиків», – пише Лановий.
За його словами, вчора олігархи вимагали від влади багатомільярдних кредитів рефінансування своїх банків, сьогодні – підвищення цін на вугілля, газ, руду, електроенергію і послуги ЖКГ, які виробляють їх підприємства. Виклик кризі – не їх місія. Їх безпорадність підтверджує, що вони – трутні і першими покидають корабель, що тоне.
Отже, вихід з кризи не можна пов’язувати з діяльністю олігархічних конгломератів. У той же час сама економічна криза є наслідком хазяйнування в країні цих фінансово-економічних трутнів. Немає в Європі інших країн, які б занурилися у таку економічну безодню, як Україна, – на майже 25% за три роки, зазначає Лановий.
Він нагадує, що це падіння триває вже п’ятий рік і почалося воно ще за два роки до початку війни на сході України та окупації Криму. Отже, причина не у війні. Проте конфлікт з Росією, перш за все у сфері економіки, найбільше зашкодив саме підприємствам олігархів. Оскільки старі радянські заводи, які домінують у складі олігархічних холдингів, не модернізувалися, то їх застаріла продукція сприймалася лише на території колишнього СРСР.
«Тому зустрічні санкції та ембарго, що були запроваджені у російсько-українських відносинах, привели до трикратного зменшення нашого експорту у північно-східному напрямку. Не дивно, що саме олігархи найбільше зацікавлені у тісних відносинах з Росією, а не в інтеграції з Євросоюзом.
З цього випливає висновок про ще один пункт розбіжності в інтересах українського суспільства та олігархату: за вектором зовнішньо-економічного руху країни. Те, що випливає інформація про пряме фінансування олігархами бойовиків на Донбасі, які постали проти євроінтеграції України, теж вписується у систему їх інтересів», – стверджує економіст.
Також він переконаний, що зараз насправді відбувається заміна старого складу фінансових небожителів новим. Ті, хто наживалися за правління Януковича, не можуть рефінансувати свій бізнес нашими коштами. Їх «бізнес» закінчився. Нові клани або скуповують, або відбирають – за борги та через конфіскацію – частину їхніх активів. Оголошена також масштабна приватизація величезних господарських комплексів окремими привілейованими особами, які збагатять олігополії новими ресурсами. Тобто відбувається новий «призов» до їхніх лав.
«Триває «великий переділ»: майнові активи донецьких та фінансові потоки, які вони контролювали, переходять до вінницьких. І це називають деолігархізацією», – пише Лановий.
На його думку, цей «переділ» не збільшує ресурси і капітали національної економіки. Виробництво не зросте. Проте паразитування на державних та всіх інших національних фінансах триватиме, як і за попередньої олігархічної групи. В той же час новим магнатам дістанеться значно менше баришів, ніж їх попередникам.
«Може втішати те, що вони виведуть менше мільярдів на офшорні рахунки. Однак подальша деградація нашої економіки при збереженні олігархічного ладу не зупиниться. Нинішній політичний цикл закінчиться черговою втечею корупціонерів і фінансових загарбників за кордон. Ми ж знову залишимося у пригніченому, злиденному стані і будемо чекати приходу нової олігархо-політичної еліти?
Проте крига зрушила. Енергія олігополій виснажена, як виснажений виробничий потенціал захоплених ними у держави підприємств. Криза руйнує їх виробничі і фінансові підрозділи. Нові зводити вони неспроможні. Можливо, дехто з їх нового складу і збагатиться, проте загальна потужність олігархічного сектора зменшиться. Ці тенденції показують, що олігархономіка занепадає, і для олігархічного ладу настають сутінки. Він не має внутрішніх сил для відновлення своєї потужності і не здатен оновлюватися у випадку старіння виробництва та втрати споживчого попиту на традиційну продукцію, як це відбувається в умовах підприємницького капіталізму. Тому нинішній економічний ступор цілком закономірний», – вважає Лановий.
Також він наголошує, що фінансовим тузам треба припинити шматування української економіки і включитися у загальний процес її лікування. Це означає змінити самих себе, відмовитися від усіх олігархічних привілеїв, стати нормальними підприємцями.
Вони також мусять побачити, що розгортаються реформи, що запроваджені чесні єдині правила гри, що бюрократи не вимагають «відкатів», що настали інші часи і не можна далі грабувати країну. Вони повинні побачити зустрічні кроки влади, підсумовує економіст. Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/11/12/lanovyy_oligarhy_shalenymy_tempamy_perevodyat_kapitaly_za_kordon_ide_990207
