В нормальній країні президент не роздає ближньому колу державні посади. Не тягне сина в парламент, дружину в державний Фонд, кума в міністри, кума дружини в генпрокурори. І далі за списком…
“Неповагою до інституту президентства” – назвали прихильники влади новорічне привітання Зеленського на 1+1. Можна подумати, що у нас сьогодні є справжній інститут президентства. Бо, в нормальній країні президент поважає закони і робить все для підтримки верховенства права. А не рятує від правосуддя баронів-розбійників. Після того, як вони дадуть йому клятву особистої вірності.
Такі думки висловив сьогодні в ФБ журналіст-розслідувач (також збирається йти в президенти) Дмитро Гнап.
В
нормальній країні президент не переслідує і не видворяє з країни тих,
хто йому особисто не подобається, наплювавши при цьому на закони і
процедури.
В нормальній країні президент – всього лиш найнятий громадою менеджер. А не власник численних латифундій, мануфактур та крамниць, кількість яких тільки зростає за часи його правління.
В нормальній країні президент не роздає ближньому колу державні посади. Не тягне сина в парламент, дружину в державний Фонд, кума в міністри, кума дружини в генпрокурори. І далі за списком…
Відтак, у нас не має сьогодні президента в сучасному демократичному розумінні цього слова. А є вчорашній шоколадний барон, який після народного повстання, замість того, щоб стати президентом, став черговим королем.
І
який замість того, щоб феодальну країну перетворювати на сучасну
республіку, захопився абсолютизмом і самозбагаченням. Так само, як і
його попередники – інші безславні українські королі новітнього періоду
нашої історії.
Тому чи варто дивуватися, що в такій феодальній країні популярним персонажем стає паяц? Який нещадно і боляче може познущатися над королем. На радість, не лише натовпу, а й іншому ненажерливому барону.
А значить, наша Велика Революція не завершена. Наша боротьба проти цієї феодальної системи королів-баронів-блазнів не завершена.
За влучним висловом Каті Гандзюк, ми – “обичні пиздливі граждані” ще маємо вибороти свою справжню Республіку. Сучасну демкоратію, в якій пануватиме закон, справедливість і свобода. І в якій всі без винятку поважатимуть інститут президентства. А насамперед – сам президент.
