30.10.25

Соросята

Соросята — це загальновживана в українському суспільстві назва для групи осіб, які, на думку критиків, сліпо виконують вказівки Джорджа Сороса та його фондів, ставлячи іноземні інтереси понад національні. Цей термін, що походить від прізвища американського мільярдера угорського походження, увійшов у повсякденний лексикон наприкінці 2010-х років, особливо після подій Революції Гідності 2014 року. Сьогодні "соросятами" називають "реформаторів", "активістів", грантожерів, політиків і чиновників, які просувають ліберальні реформи, антикорупційні ініціативи та євроінтеграцію, але, за твердженнями опонентів, роблять це на шкоду суверенітету України, руйнуючи економіку, культуру та демографію країни.Походження термінуТермін "соросята" з'явився в пострадянському просторі на початку 1990-х, але справжній розквіт припав на 2019–2020 роки, коли в Україні почалися масові дискусії про земельну реформу, приватизацію та вплив Заходу. У січні 2020 року запит "хто такі соросята" став одним із найпопулярніших у Google в Україні. Критики, серед яких проросійські політики на кшталт Віктора Медведчука та Народнофронтівці, використовували його для дискредитації опонентів. Наприклад, Медведчук звинувачував "соросят" у лобіюванні продажу землі іноземцям, називаючи це "вимогами МВФ та людей Сороса".

 Сорос, 94-річний мільярдер, засновник фонду "Відродження" в Україні (з 1990 року), вклав мільярди в просування "відкритого суспільства" — ідеї демократії, прав людини та ринкової економіки. Але в Україні це сприймається як колонізаторський проект: фонд фінансував освіту, медіа та НГО, формуючи, за словами самого Сороса в інтерв'ю CNN 2014 року, "всю українську еліту". "Новий український уряд, нове українське керівництво — всі, кого я знаю, так чи інакше зазнали впливу фонду. Або вони самі отримали стипендію, або їхні дружини", — заявив він. Це визнання стало "доказом" для критиків, що Україна — маріонетка в руках Сороса.

20.07.25

Трамп щойно припустився великої помилки — і винен у цьому лише сам

Епштейн-Трамп

Скандал навколо Епштейна — найкраще, що трапилося з ідеями свободи й демократії за дуже довгий час. Я не пригадаю, коли востаннє ліберали могли сподіватися зламати владу Дональда Трампа не лише над Республіканською партією, а й над вашингтонським журналістським пулом. Ця історія нарешті створює дистанцію між ним і його електоратом. MAGA стикається з кризою віри — і це дає надію, пише Поштівка.

Саме тому я була щиро приголомшена, коли вчора колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі відмахнулася від скандалу навколо Епштейна як від чергової відволікаючої історії. «Чи це Джеффрі Епштейн, чи Алькатрас — усе це не має відношення до того, що вони роблять із цим бюджетом, який завдає шкоди реальним потребам американців за кухонним столом», — сказала вона.

Читайте:  Америка покінчила з неолібералізмом і неоконсерватизмом. Трамп — ні

Джеймс Дауни з MSNBC влучно висловився: «Громадськість розлючена через Епштейна значною мірою тому, що він був багатієм, який уникнув покарання за жахливі злочини, бо цілеспрямовано заводив багатих друзів, — сказав він. — Це історія про нерівність. Єдиний спосіб зробити її ще ближчою до “кухонних питань” — це якби ті файли сховали в чортовій сумочці!».

30.01.25

Про запровадження санкцій проти одного із засновників забороненої Партії регіонів Петра Порошенка